ВОВЧО́К Василь Юрійович
ВОВЧО́К Василь Юрійович (08. 07. 1933, с. Нижнiй Бистрий, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 10. 12. 2002, Ужгород) – письменник. Член НСПУ (1958). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (1996). Закiн. Ужгород. університет (1962). Працював журналiстом, 1983– 96 – вiдп. секр. Закарп. орг-цiї НСПУ. Дебютував як поет 1949. Творчiсть В. присвяч. худож. вiдтворенню соц.-екон. i духов. процесiв на Закарпаттi. Використовував нар.-пiсеннi образи, iнтонацiї та мотиви. Наприкінці 70-х – на поч. 80-х рр. у Закарп. обл. та Чернів. ім. О. Кобилянської укр. муз.-драм. театрах йшли вистави «Чардаш над Амуром» (за повістю В. «Останній чардаш: Амурська трагедія», Уж., 1966) та «Вернигори» (за однойм. повістю В., Уж., 1971). На вірші В. створ. низку пісень.
Основні твори
поезії – Добрий день! Уж., 1956; Веселки воду п’ють. Уж., 1958; З карпатських гір. К., 1961; Тривога серця. Уж., 1962; Верховино, свiтку ти мiй! Уж., 1963; Де твоя вічність? Уж., 1964; Совість. Уж., 1973; Здивований будень. Уж., 1977; Висота. Уж., 1982; Вірність. К., 1985; Воно, куме, коли як: Гумор та сатира. Уж., 1991; Красне поле. Уж., 1995; Де ночує сонечко? Уж., 1997; Честуй, голий, босого. Уж., 1998; проза – Де твоя вічність? Уж., 1964; У долонях гір. Уж., 1975; Веселка на камені. Уж., 1979; Горяни. Уж., 1983; Подорожники. Уж., 1987; Повісті гір. Уж., 1990; Подих лісу. Уж., 1999.
